Все про ту же оценку

    Открывая свой блог я написал «Не смотря на ситуацию, которая сложилась в оценочной деятельности Украины, я все таки, принял решение открыть этот блог.» и выложил на обсуждение материалы семинара по проблемам (методологическим) существующим на данный момент в оценке. К сожалению, обсуждение не получилось. И понятно почему, не до теории когда независимая оценочная деятельность уничтожается, при том «руками» государственных структур кому в первую очередь необходима эта независимая оценка.

    Примером тому служит так называемый «Проект» Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». ( http://www.minjust.gov.ua/42696 ) Никто не оспаривает то, что совершенствовать законы нужно. Но как? В каком направлении?

    Если читаться и осмыслить предложенные изменения, то сразу же бросается в глаза предвзятость к оценщикам и двойные стандарты. Попробую проанализировать в сем это выражается.

    Первое утверждение Минюста гласит, цитирую  «Результатом прийняття цього проекту Закону стане створення рівних умов для доступу до професійної оціночної діяльності,….». Но давайте глянем в законы которые регламентируют этот же процесс «…створення рівних умов для доступу» к профессии смежных видах деятельности, нотариате и аудите.

    Смотрим статью 3 Закона «Про нотариат»

« Нотаріусом  може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну  освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права  не  менш  як  шість  років,  з них помічником нотаріуса або консультантом  державної  нотаріальної  контори  -  не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття  нотаріальною  діяльністю.»

И

Стаття 10. Сертифікація аудиторів Закона Про аудиторську діяльність

     «Право на отримання сертифіката мають фізичні особи, які мають вищу  економічну  або юридичну освіту,  документ про здобуття якої визнається в Україні,  необхідні знання з питань аудиту, фінансів, економіки  та  господарського права,  досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора,  бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора.»

      И смотрим предложенный проектом вариант

«у статті 15:

• частині першій слова «та стажування протягом одного року у складі суб'єкта оціночної діяльності разом з оцінювачем, який має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, отримали його позитивну рекомендацію» виключити;»

   Вот как это будет выглядеть в самом законе про оценку в новой редакции Стаття 15. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача

     «Кваліфікаційне свідоцтво  оцінювача  (далі  -  кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки   оцінювача   за   програмою   базової  підготовки  для самостійного  проведення  оцінки  майна.   Форми   кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України. Право на отримання кваліфікаційного  свідоцтва  набувають  фізичні особи,  які  мають  закінчену  вищу  освіту,  пройшли  навчання за програмою базової підготовки та успішно склали кваліфікаційний іспит.»

Как эта статья выглядит сегодня Стаття 15. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача


     «Кваліфікаційне свідоцтво  оцінювача  (далі  -  кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки   оцінювача   за   програмою   базової  підготовки  для самостійного  проведення  оцінки  майна.   Форми   кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України. Право на отримання кваліфікаційного  свідоцтва  набувають  фізичні особи,  які  мають  закінчену  вищу  освіту,  пройшли  навчання за програмою базової підготовки та стажування протягом одного року  у
складі суб'єкта оціночної діяльності разом з оцінювачем,  який має не менше ніж  дворічний  досвід  практичної  діяльності  з  оцінки майна,  отримали  його  позитивну  рекомендацію  та успішно склали кваліфікаційний іспит.»

      Возникает вопрос. Почему для того что бы получить право работать нотариусом нужно иметь стаж работы по специальности 6 лет в том числе помощником нотариуса 3 года,  что бы получить право работать аудитором нужно иметь «…досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора,  бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора.», а получить право на работу оценщиком стажировка не нужна? Неужели в Минюсте считают, что это профессия не требует знаний и самое главное опыта?
     За более чем 11 лет в оценке мне довелось стажировать более 10 кандидатов на оценщика. Какими они попадали ко мне, это отдельная тема. Одной фразой «каша в голове».
     Из десятка половина отсеялась в силу того  что поняли не их это дело. Остальные сдали экзамен с первого захода и сейчас успешно работают. Да я по себе помню как не легко было начинать и это при том что до обучения на оценщика я проработал 2 года помощником у опытного коллеги.

     Теперь об осмотре объекта оценки.
Минюст предлагает включить в договор об оценке пункт предусматривающий возможность принятия решения об осмотре объекта оценки сторонами договора самостоятельно.

     Цитирую

«у статті 11:

• частину четверту доповнити абзацом десятим такого змісту:
  «визначення сторонами необхідності виїзду оцінювача (або відсутності такої) на об’єкт оцінки для його огляду»;

Да же как то странно. Вместо того что бы ужесточить требование по осмотру объекта оценки предлагается дать это на откуп заказчику оценки и оценщику. Где логика господа? Неужели вы покупая что то делаете это в темную? Иль не примериваете платья дорогие вы наши женщины, не пощупаете ткань, не посмотрите на качество строчки. А мужики, наверное, не осматривают автомобиль при покупке? Я уж молчу про покупку, на пример, квартиры или дома. Да же заказывая вино в ресторане его сначала пробуют.

Хотел бы я видеть как аудиторы будут делать аудит не глянув в бухгалтерские первоисточники 

   Считаю, что осмотр объекта оценки как составная часть идентификации должен быть обязателен.

А как господа из Минюста соблюдают действующее законодательство.

Вот их предложение.  Цитирую.

«у статті 16:
у частині першій:

частини другу - четверту замінити частинами такого змісту:
«Припинення права на заняття професійною оціночною діяльністю, зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача здійснюється Екзаменаційними комісіями за відповідними напрямами (спеціалізаціями) оцінки та затверджується наказом Фонду державного майна України.»

Наверное им не ведомо что  в Гражданском кодексе Украины четко прописано, что лицо может быть лишено права на занятие определенным видом деятельности только судом.

Мало того Минюст вообще предлагает дать право разрешать заниматься оценкой КМУ, а не Закону.

Цитирую их предложение

«у статті 9:

• доповнити частиною восьмою такого змісту:
  «Актами Кабінету Міністрів України можуть встановлюватися особливості здійснення оціночної діяльності за окремими напрямами та спеціалізаціями»

То бишь, закон вообще не нужен. Ибо КМУ может своими актами устанавливать кому можно, а кому нельзя. Ведь достаточно «узаконить» постановлением КМУ требования к оценщику, на пример,  пользоваться при определении стоимости специальным программным продуктом, что собственно и предполагается, стоимость которого заоблачная и все оценщика нет.  К стати, для сведения, раньше стоимость рассчитывали при помощи простого калькулятора.

Или потребовать от субъекта оценочной деятельности работать в 10 кабинетах, на каждого по кабинету и субъект можно закрывать.

Да не вмешивайтесь вы в деятельность, как субъекта хозяйствования, так и самого объекта, оценщика. Не нарушайте действующее законодательство. Ведь главное то качество работы, а не то где и как эта работа будет делаться.

Вот контроль качества работы это важное и нужное дополнение.

Ну буду продолжать в надежде что коллеги то же выскажут свое мнение. 

Я не буду расписывать кому и зачем это нужно. Об этом уже много писалось и говорилось. Скажу одно, данный проект направлен на уничтожение института независимой оценки, а не на ее развитие.